Народні промисли.

ТЕМА 3.  Народні промисли. Народне прикладне мистецтво. 

Завдання. Опрацюйте навчальний матеріал за планом.

-      Образотворче мистецтво (архітектура)

-      Домашні ремесла та художні промисли

-      Види народних  ремесел та художніх промислів

-                    ЛозкоГ.С. Українське народознавство. Стор. 322-335

Виконайте тест :

1.         Для якого ремесла характерний асортимент  виробів: предмети домашнього вжитку і побуту, ремісничі вироби, знаряддя праці, зброя, прикраси та елементу одягу.

а) ткацтво

б) ковальська справа

в) кушнірство

2. В якому з традиційних народних ремесел застосовувався станок, опис якого ви прочитаєте «Складався він з верхньої частини ( верхняк, голова), нижньої (спідняк, гончак), вертикальної осі круга, (вісь, штиль, веретено). Спирався круг на стояк, п’ятку і кріпився дерев’яною дощечкою ( коник, жаба) до лави.

а) ткацтво

б) обробка шкіри

в) гончарство

3. Як звуться люди, які займаються виготовленням шкіри – сирцю

а) лимарі

б) кушнірі

в) чимбарі

4. Ремесло по виготовленню скла, називається:

а) різьбярство

б) гутництво

в)чинбарство

5.Люди, які займаються виготовленням  місткостей (бочок, діжок, барил, цебер)

а) столярі

б) теслярі

в) бондарі

6.Перша стадія заняття бджільництвом

а) бортництво

б) пасічництво

в) кушнірство

  7.Найбільш поширена в ХІХ-ХХ ст.. система хліборобства українців

а) перелогова система

б) трипілля

в) вирубно-вогнева система

Підготуйте відеоматеріали «Сучасні народні майстри України», спробуйте представити    проектом.

Дякую. Чекаю Ваших знань.

Контроль модуля відбудеться

Групи: 1АШ -1БШ 29.02.2016 2 пара

1АФ, 1АТ  29.02.2016 3 пара

1АД,1ВС 03.03.2016 1 пара

Додаткові бали  ти зможеш отримати:

ІУ Підготовка презентації з теми :» Обрядові страви у циклі календарних свят.

У.Реферативного повідомлення культурних рослин на Україні:

- хлібних злаків,бобових рослин,олійних, прядильних, плодових, ягідних.

Громада і громадський побут українців.

         ТЕМА 2. Громада і громадський побут  українців.

               Традиційні види господарської діяльності.

До теми 2.

Завдання:

1.Ознайомтесь та опрацюйте навчальний матеріал

За планом:

Громада, громадський побут, громадські спільноти.

Провідні галузі господарства:

-                      Матеріальна культура

-                      Хліборобство, рільництво, городництво, садівництво

-               Тваринництво, мисливство, бортництво

Лозко Г.С. Українське народознавство. Стор. 309-321

ГРОМАДА

ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ— одна з найважливіших галузей народної культури. І Охоплює ті сфери та явища суспільного життя, котрі, як правило, не пов'язані з І професіональним побутом, державними інститутами тощо. Це традиційні громадські І структури (селянська община та її органи самоврядування, братства, молодіжні гро­мади тощо), норми соціальної регуляції (звичаєве право, мораль, взаємодопомога), І норми публічного життя та багато іншого. Усі складові Г. п. перебували у тісному І  взаємозв'язку, у буденній свідомості ніколи не відокремлювались.

Г. п. до традицій попередніх поколінь і усвідомлене прийняття нових звичаїв Організований відповідно до народних потреб та інтересів, він являв собою досить дійову силу, за І  допомогою якої селяни та міщани проти стояли численним незгодам, зберігали раціо­нальні навички трудового життя, морально-етичні цінності, форми спілкування.

ОБЩИНА (ГРОМАДА)^- самоврядний виробничий і соціально-побутовий ко­лектив. Виділяються дві основні форми О.— первісна та селянська(останню звичайно ще називають сусідською, сільською, землеробською). Українцям була відома саме селянська, переважно землеробська О. У часи Київської Русі вона згадується під назвами верв, мир, село. В українських письмових джерелах XIV—XV ст. селянська І   О. вже відома як громада. Подальша доля селянської О. на Україні складалася у тих чи інших регіонах дещо по-різному, але в основних своїх рисах вона |   зберігалася майже до кінця XVIII ст. Громади мали власні органи самоврядування — громадський сход, виборну сільську старшину — отамана, пізніше війта. У всіх ділян­ках свого життя громада спиралася на звичаєве право з його традиційними формами і   судочинства та общинну мораль з її опорою на звичаї предків.

Приблизно до кінця XVI ст. громада складалася в основному з певної групи дворищ (на Лівобережному Поліссі до середини XVIII ст.— сябрин), які утворилися внаслідок розкладу великих патріархальних сімей (сімейних общин). У цілому її характер виз­начали індивідуальні господарства малих сімей. Наслідком станової диференціалі І стало утворення окремих О.— підлеглих селян, вільних військових сіл, козаків ¹ тощо. Кожна з них обстоювала власні інтереси, але у багатьох випадках громади діяли разом. Громади не тільки колективно володіли та користувалися землею, а й могли продавати, дарувати її, здавати в оренду, регулювати її експлуатацію, захищати недотор­каність. Усе, що стосувалося земель громади, робилося виключно з її відома та дозво­лу. Громади активно протистояли обмеженню прав своїх членів від колективних скарг у вищі органи влади і колективних молебнів до відмови від податків чи виконан­ня повинностей та збройної боротьби. Ліквідація у XVIІ—XVIII ст. колективної власності на орні землі та більшість інших угідь призвела до послаблення общинних засад, проте не означала ліквідацію самої О. У XIX — на початку XX ст. ще існував цілий комплекс звичаїв та обрядів, які були пов'язані з прилученням дитини до громади або виражали общинне санкціювання тих чи інших дій селян. Наприклад, родини та хрестини відзначалися за обов'язковою участю численного кола не тільки' близьких родичів чи приятелів, а й представників громади. Завершувалися ці обряди здебільшого у такому осередку громадського спіл­кування. як корчма. Своєрідне общинне визнання весільного акту виявлялося в скобах громадських старост, у прилюдному ознайомленні з наслідками звичаю "комори" тощо. Громада спільно обирала священика своєї парафії, економічно його забезпечу­вала, брала участь у будівництві, ремонті, прикрашенні сільської церкви. Колективно справлялися храмові свята, спільні обіди. Міцними залишалися й традиції виробничо-побутової обрядовості. З метою забезпечення доброго врожаю або попередження стихійного лиха влаштовувалися колективні молебні та процесії. Помітну роль сіль­ська громада відігравала в господарському житті своїх членів — стежила за справністю їхніх господарств, охороняла майнові права. Зберігали силу звичаї колективної взає­модопомоги (толока, супряга тощо), організовувалися громадські склади недоторка­них запасів (див. далі). Громада продовжувала посідати головне місце у формуванні морально-етичного клімату в селі, у дотримуванні традиційних звичаїв та обрядів, за допомогою яких контролювалася поведінка кожного односельця.

          

П      Перевірте свої знання:

-          Складіть тест із 15 питань

1 питання – 3 відповіді

-          Обґрунтуйте , що молодіжні громади – парубки, дівочі – прототип сучасних органів самоврядування, громадських організацій тощо.

-          Охарактеризуйте свята громадських об’єднань:  братчина, канун, свіча, храм.

Традиційна народна кулінарія.

ТЕМА 1. Традиційна народна кулінарія.

                Особливості харчування у пісні та скоромні дні.

Завдання до  теми 1.

1.Опрацюйте навчальний  матеріал «Їжа і харчування».

       Лозко Г.С.Українське народознавство. Стор. 433-435

І. За змістом матеріалу  дайте відповіді на питання:

- напрями системи харчування українців;

- способи обробки продуктів;

Заготівка продуктів про запас.

П. Доповніть кулінарно-обрядовий календар узагальненням;

Завдання - узагальнення "Обрядові страви" Доповнити кулінарно - обрядовий календар

1.  Дванадцять обов'язкових страв (варений горох, варена квасоля, смажена капуста, смажена риба, варена картопля, гриби, гречана каша з конопляним молоком, голубці з пшоном, вареники, коржі з маком, кутя, узвар) готували на    

2.                Пироги готували на.......................

3.                Вареники з сиром, гречані млинці готували на............................................

4.                Печиво у вигляді пташок готували на......................................

5.                Хліб у вигляді хреста готували на....................................

6.                Коржі з маком готували на.............................

7.                Паска, крашанки, порося з хріном готували на.............................................

8.                Сирники (мандрили) готували на..................................

9.                Шулики (коржі, розмані й учинені медовою ситою) мед готували на     

10.Калита, балабушки готували на....................................

Ш.Тлумачення страв : товченики,хрін з квасом, хоми, Бузиновий кисіль, Маківники, жур, юха, борщ.

Модуль 2. Традиції в народній культурі.

ТЕМА: Українська національна символіка.

Завдання.

1.     Опрацювати матеріал ( навчальний посібник О.Ковальчук «Українське народознавство»:

-         герби;

-         прапори

-         козацька символіка, геральдика та прапорознавство

2.     Переглянути запропоновані відеоматеріали.

3.     Дайте відповіді:

• -         найперші своєрідні герби;
• -         версії символіки тризуба;
• -         перша  літописна згадка про тризуб  як великокнязівський знак;
• -         в який період знак тризуба зникає з ужитку і що з’являється йому на зміну?;
• -         в якому році було ухвалено тризуб як УНР?;
• -         наведіть приклади  опису гербів, прапорів.

4.     Знайдіть в інтернет- ресурсах відеоматеріали, підтверджуючи історичний шлях виникнення державних символів.

5.     Дайте відповідь на питання:

• -         З якою метою використовувались перші прапори?.
• -         Який вигляд вони мали?.
• -         Як використовувався прапор (стяг) в бойових діях?.
• -         Привести приклад опису військових прапорів.
• -         Розкрити значення жовто-блакитної символіки та інших кольорів прапорі.
• -         Як історично підтверджено переваги у символіці жовто-блакитного кольору у прапорі?.
• -         Як пояснюють мовознавці етимологію слова «хохол»? .
• -         Використання символіки кольорів прапору в обрядових дійствах.
• -         За якого гетьмана прапор став блакитно-жовтий?.

6.     Підготуйте електронний проект з теми: «Народна символіка».

                                                        Термін здачі модуля до 23.12.2015р.

2015-2016 н.р.

До уваги студентів перших курсів!!!

-         «Початкова освіта»;

-         «Дошкільна освіта»;

-         «Фізична культура»;

-         «Технологічна освіта»;

-         «Видавнича справа та редагування».

ПРЕДМЕТ НАРОДОЗНАВСТВО

МОДУЛЬ І.

ТЕМА 1. Зміст і завдання курсу «Народознавство».

Тема 2. Питання Історії України та походження українців. Русь, Україна, Мала русь.

Тема 3. Основні типи традиційних поселень.

Тема 4. Українська хата та її інтер’єр.

Тема 5.Звичаї та обряди, пов’язані із закладанням і будівництвом житла.

            Контроль модуля.

Термін 1 модуля –  до 7.10.2015р (за розкладом)

До теми №1

Ознайомтесь зі схемою, занотуйте терміни в зошит. Напишіть твір-роздум «Я патріот, а це означає…». Зробіть презентацію за темою «Моя мала Батьківщина»

Народознавство - це сукупність сучасних наук про український народ, здобутки національного та професійного мистецтва, система знань про конкретний народ, особливості його побуту і трудової діяльності, національний характер, світогляд, 'історико-культурний досвід, родовід, спосіб життя і виховання, рідний край.

Українське народознавство — це знання про традиційний родинний уклад українців, громаду й громадське життя, звичаї й вірування, житло, харчування, одяг, переважні трудові заняття та знаряддя виробництва, про його народне мистецтво, фольклор. Це також знання про усталені норми людського співжиття — про звичаєве право, мораль, етикет, народні знання (засоби народного виховання, народної медицини, метрології, агрономи, гідрометеорології та ін.). Уперше поняття «народознавство» в українській науці обгрунтував І.Франко.

Предмет навчальної дисципліни «Народознавство» — вивчення походження народів, їх розвитку, особливостей побуту, матеріальної й духовної культури. Народознавство може вживатися й у широкому значенні, якщо охоплює те, що стосується знання про народ і тих, хто жив на нашій території (його історію, мову, географію, розселення) і виходить за межі етнографії.

Мета «Народознавства» як практичної дисципліни — відновлення культу сім'ї, рідного села, вивчення історії своєї місцевості, дбайливе ставлення до рідної культури, звичаїв, традиції, мови та вдосконалення себе в цих знаннях: побудова технології, що забезпечить подолання відчуження особистості від

СКЛАДОВІ НАРОДОЗНАВСТВА:    

ü  Етнографія (наука про матеріальну науку та культуру)

ü  Фольклористика (наука про народну творчість)

ü  Народна педагогіка

ü  Етнопедагогіка

ü  Народне дитинознавство

ü  Народна фамінологія (родинознавство)

ü  Етнодидактика

ü  Народна деонтологія (розділ етики, що вивчає проблеми моральних вимог)

ü   

ЗАВДАННЯ КУРСУ:

1.               Забезпечити студентів знаннями з українського народознавства;

2.               Забезпечити студентів народознавчими навичками й уміннями:

ü  орієнтуватися у складних образно - смислових символах давньоукраїнських
літератури та у класичній українській поезії:

ü   розуміти і знати витоки різних видів мистецтва.

До теми №2 «Питання Історії України та походження українців. Русь. Україна, Мала Русь2.

Опрацюйте навчальний матеріал за підручником О.В. Ковальчука «Українське народознавство» Київ, освіта,1994р. і дайте відповіді на наступні питання.

-         Перші людські поселення на території  України додаються

-         Основа української міфології

-         Підгрунття  відокремлених  слов’ян

-         Факти спорідненості вірувань трипільців і українців.

-          Хто і коли наводить перші історичні свідчення про населення Придніпрів’я.

-         Які народи зазначає автор «Історія греко-перських воєн».

-         Тлумачення Мала Русь, Велика Русь.

-         Походження України.

-         Вірування слов’ян

До теми №3 «Основні типи традиційних поселень».

Зміст навчального матеріалу ви знайдете у навчальному посібнику Г.Лозко «Українське народознавство «Харків,2010р. стор. 424-429, Інтернет ресурси.

Складіть конспект за темою. Виконайте словниковий диктант.

1.  Вільна забудова двору -

2.           "Глибокий двір" -                                                     

3.           Типи поселень характерні для центральної зони -

4.           Парадний кут -

5.           Мур-

6.           Перелаз -

7.           Довбня -

8.           Типи народного житла

 Вмконайте тести:

1.   До якого типу народного житла належить наш регіон

а)  Південноукраїнський степовий

б) Центральноукраїнський лівобережний лісостеповий

в) Центральноукраїнський правобережний лісостеповий

2.   Який тип поселень характерний для південної степової зони

а)  шнуровий

б) безсистемний

в) Гніздовий (квартальний)

3.   Забудова двору зізвалася "довгою хатою" або "погоном" при

а)  дворядній забудові

б) г - подібний

в) однорядній забудові

4.   Назва "глибокий двір" побутувала при якому розміщенні хати відносно
вулиці?

а) віддаленим

б) наближеним

в) безпосереднім

5.   Тип огорожі двору, який виготовлявся з рідко закладених у пази
вертикальних стовпчиків горизонтальних плах:

а) мур

б) паркан

в) вер'є

6.   Господарська  будівля  двору,  розрахована для  зберігання  зерна в
снопах:

а) комора б)стодола  в)клуна

7.   Господарська будівля двору, розрахована для зберігання хліба та
продуктів домашнього вжитку:

а)  комора

б) повітка

в) довбня

До теми №4  «Українська хата, двір, садиба- орієнтуючись на матеріали інтернет - ресурсів зробіть опорну схему інтер’єру українська хати, опишіть її.

До теми № 5 Звичаї та обряди, пов’язані із закладанням і будівництвом житла. Умеблювання, художнє оздоблення житла.

ЗАВДАННЯ.

Написати реферативне повідомлення  (реферат) за планом.

1.     Найкраще місце на землі (за Василем Скуратівським, укр. письменник).

2.     Вогник рідної хати, Батьківський поріг.

3.     Світлиця. Старовинні речі хатнього вжитку.

Контроль - модуля.

Група 1АШ, 1БШ – 5.10.2015 (3 пара,109 ауд.))

Група 1АД,1ВС – 28.09.2015  (3 пара,109    ауд.)

Група 1АФ,1АТ 7.10.2015р     (3 пара,109 а  уд.)