Народні промисли.

ТЕМА 3.  Народні промисли. Народне прикладне мистецтво. 

Завдання. Опрацюйте навчальний матеріал за планом.

-      Образотворче мистецтво (архітектура)

-      Домашні ремесла та художні промисли

-      Види народних  ремесел та художніх промислів

-                    ЛозкоГ.С. Українське народознавство. Стор. 322-335

Виконайте тест :

1.         Для якого ремесла характерний асортимент  виробів: предмети домашнього вжитку і побуту, ремісничі вироби, знаряддя праці, зброя, прикраси та елементу одягу.

а) ткацтво

б) ковальська справа

в) кушнірство

2. В якому з традиційних народних ремесел застосовувався станок, опис якого ви прочитаєте «Складався він з верхньої частини ( верхняк, голова), нижньої (спідняк, гончак), вертикальної осі круга, (вісь, штиль, веретено). Спирався круг на стояк, п’ятку і кріпився дерев’яною дощечкою ( коник, жаба) до лави.

а) ткацтво

б) обробка шкіри

в) гончарство

3. Як звуться люди, які займаються виготовленням шкіри – сирцю

а) лимарі

б) кушнірі

в) чимбарі

4. Ремесло по виготовленню скла, називається:

а) різьбярство

б) гутництво

в)чинбарство

5.Люди, які займаються виготовленням  місткостей (бочок, діжок, барил, цебер)

а) столярі

б) теслярі

в) бондарі

6.Перша стадія заняття бджільництвом

а) бортництво

б) пасічництво

в) кушнірство

  7.Найбільш поширена в ХІХ-ХХ ст.. система хліборобства українців

а) перелогова система

б) трипілля

в) вирубно-вогнева система

Підготуйте відеоматеріали «Сучасні народні майстри України», спробуйте представити    проектом.

Дякую. Чекаю Ваших знань.

Контроль модуля відбудеться

Групи: 1АШ -1БШ 29.02.2016 2 пара

1АФ, 1АТ  29.02.2016 3 пара

1АД,1ВС 03.03.2016 1 пара

Додаткові бали  ти зможеш отримати:

ІУ Підготовка презентації з теми :» Обрядові страви у циклі календарних свят.

У.Реферативного повідомлення культурних рослин на Україні:

- хлібних злаків,бобових рослин,олійних, прядильних, плодових, ягідних.

Громада і громадський побут українців.

         ТЕМА 2. Громада і громадський побут  українців.

               Традиційні види господарської діяльності.

До теми 2.

Завдання:

1.Ознайомтесь та опрацюйте навчальний матеріал

За планом:

Громада, громадський побут, громадські спільноти.

Провідні галузі господарства:

-                      Матеріальна культура

-                      Хліборобство, рільництво, городництво, садівництво

-               Тваринництво, мисливство, бортництво

Лозко Г.С. Українське народознавство. Стор. 309-321

ГРОМАДА

ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ— одна з найважливіших галузей народної культури. І Охоплює ті сфери та явища суспільного життя, котрі, як правило, не пов'язані з І професіональним побутом, державними інститутами тощо. Це традиційні громадські І структури (селянська община та її органи самоврядування, братства, молодіжні гро­мади тощо), норми соціальної регуляції (звичаєве право, мораль, взаємодопомога), І норми публічного життя та багато іншого. Усі складові Г. п. перебували у тісному І  взаємозв'язку, у буденній свідомості ніколи не відокремлювались.

Г. п. до традицій попередніх поколінь і усвідомлене прийняття нових звичаїв Організований відповідно до народних потреб та інтересів, він являв собою досить дійову силу, за І  допомогою якої селяни та міщани проти стояли численним незгодам, зберігали раціо­нальні навички трудового життя, морально-етичні цінності, форми спілкування.

ОБЩИНА (ГРОМАДА)^- самоврядний виробничий і соціально-побутовий ко­лектив. Виділяються дві основні форми О.— первісна та селянська(останню звичайно ще називають сусідською, сільською, землеробською). Українцям була відома саме селянська, переважно землеробська О. У часи Київської Русі вона згадується під назвами верв, мир, село. В українських письмових джерелах XIV—XV ст. селянська І   О. вже відома як громада. Подальша доля селянської О. на Україні складалася у тих чи інших регіонах дещо по-різному, але в основних своїх рисах вона |   зберігалася майже до кінця XVIII ст. Громади мали власні органи самоврядування — громадський сход, виборну сільську старшину — отамана, пізніше війта. У всіх ділян­ках свого життя громада спиралася на звичаєве право з його традиційними формами і   судочинства та общинну мораль з її опорою на звичаї предків.

Приблизно до кінця XVI ст. громада складалася в основному з певної групи дворищ (на Лівобережному Поліссі до середини XVIII ст.— сябрин), які утворилися внаслідок розкладу великих патріархальних сімей (сімейних общин). У цілому її характер виз­начали індивідуальні господарства малих сімей. Наслідком станової диференціалі І стало утворення окремих О.— підлеглих селян, вільних військових сіл, козаків ¹ тощо. Кожна з них обстоювала власні інтереси, але у багатьох випадках громади діяли разом. Громади не тільки колективно володіли та користувалися землею, а й могли продавати, дарувати її, здавати в оренду, регулювати її експлуатацію, захищати недотор­каність. Усе, що стосувалося земель громади, робилося виключно з її відома та дозво­лу. Громади активно протистояли обмеженню прав своїх членів від колективних скарг у вищі органи влади і колективних молебнів до відмови від податків чи виконан­ня повинностей та збройної боротьби. Ліквідація у XVIІ—XVIII ст. колективної власності на орні землі та більшість інших угідь призвела до послаблення общинних засад, проте не означала ліквідацію самої О. У XIX — на початку XX ст. ще існував цілий комплекс звичаїв та обрядів, які були пов'язані з прилученням дитини до громади або виражали общинне санкціювання тих чи інших дій селян. Наприклад, родини та хрестини відзначалися за обов'язковою участю численного кола не тільки' близьких родичів чи приятелів, а й представників громади. Завершувалися ці обряди здебільшого у такому осередку громадського спіл­кування. як корчма. Своєрідне общинне визнання весільного акту виявлялося в скобах громадських старост, у прилюдному ознайомленні з наслідками звичаю "комори" тощо. Громада спільно обирала священика своєї парафії, економічно його забезпечу­вала, брала участь у будівництві, ремонті, прикрашенні сільської церкви. Колективно справлялися храмові свята, спільні обіди. Міцними залишалися й традиції виробничо-побутової обрядовості. З метою забезпечення доброго врожаю або попередження стихійного лиха влаштовувалися колективні молебні та процесії. Помітну роль сіль­ська громада відігравала в господарському житті своїх членів — стежила за справністю їхніх господарств, охороняла майнові права. Зберігали силу звичаї колективної взає­модопомоги (толока, супряга тощо), організовувалися громадські склади недоторка­них запасів (див. далі). Громада продовжувала посідати головне місце у формуванні морально-етичного клімату в селі, у дотримуванні традиційних звичаїв та обрядів, за допомогою яких контролювалася поведінка кожного односельця.

          

П      Перевірте свої знання:

-          Складіть тест із 15 питань

1 питання – 3 відповіді

-          Обґрунтуйте , що молодіжні громади – парубки, дівочі – прототип сучасних органів самоврядування, громадських організацій тощо.

-          Охарактеризуйте свята громадських об’єднань:  братчина, канун, свіча, храм.

Традиційна народна кулінарія.

ТЕМА 1. Традиційна народна кулінарія.

                Особливості харчування у пісні та скоромні дні.

Завдання до  теми 1.

1.Опрацюйте навчальний  матеріал «Їжа і харчування».

       Лозко Г.С.Українське народознавство. Стор. 433-435

І. За змістом матеріалу  дайте відповіді на питання:

- напрями системи харчування українців;

- способи обробки продуктів;

Заготівка продуктів про запас.

П. Доповніть кулінарно-обрядовий календар узагальненням;

Завдання - узагальнення "Обрядові страви" Доповнити кулінарно - обрядовий календар

1.  Дванадцять обов'язкових страв (варений горох, варена квасоля, смажена капуста, смажена риба, варена картопля, гриби, гречана каша з конопляним молоком, голубці з пшоном, вареники, коржі з маком, кутя, узвар) готували на    

2.                Пироги готували на.......................

3.                Вареники з сиром, гречані млинці готували на............................................

4.                Печиво у вигляді пташок готували на......................................

5.                Хліб у вигляді хреста готували на....................................

6.                Коржі з маком готували на.............................

7.                Паска, крашанки, порося з хріном готували на.............................................

8.                Сирники (мандрили) готували на..................................

9.                Шулики (коржі, розмані й учинені медовою ситою) мед готували на     

10.Калита, балабушки готували на....................................

Ш.Тлумачення страв : товченики,хрін з квасом, хоми, Бузиновий кисіль, Маківники, жур, юха, борщ.